Згідно з п. 291.3 ПКУ, спрощену систему оподаткування можуть застосовувати лише фізичні особи — підприємці, які є резидентами України.
Якщо ФОП отримує статус податкового нерезидента (наприклад, після переїзду за кордон або після добровільної відмови від резиденського статусу), але не припиняє ФОП або не переходить на загальну систему, податкова має право перевести його на загальну систему оподаткування заднім числом (п. 298.2.3 ПКУ).
Що відбувається на практиці:
ФОП проживає за кордоном, отримує податкове резидентство іншої країни,
але не знявся з обліку в Україні та продовжує платити Єдиний податок.
Податкова у разі перевірки (навіть через запити банків чи автоматичний обмін CRS/OECD)
встановлює, що особа не є резидентом України — і ретроспективно визнає її такою, що втратила право на спрощену систему.
Як наслідок — за відповідний період особу переводять на загальну систему оподаткування (згідно з п. 298.2.3 ПКУ), та:
Приклад:
ФОП Іваненко А.В. виїхав до Канади у березні 2023 року, отримав податкове резидентство там, але продовжував декларувати доходи в Україні за ставкою ЄП 5%. У 2024 році податкова через обмін інформацією з CRA (податковою службою Канади) встановила, що Іваненко не є резидентом України з квітня 2023. У результаті:
У листі № 3502/6/99-00-04-03-03-15/ІПК від 03.09.2021 ДПС прямо зазначає: у разі втрати податкового резидентства ФОП зобов’язаний припинити діяльність на спрощеній системі або буде переведений на загальну зі всіма фінансовими наслідками.
Якщо ФОП отримує статус податкового нерезидента (наприклад, після переїзду за кордон або після добровільної відмови від резиденського статусу), але не припиняє ФОП або не переходить на загальну систему, податкова має право перевести його на загальну систему оподаткування заднім числом (п. 298.2.3 ПКУ).
Що відбувається на практиці:
ФОП проживає за кордоном, отримує податкове резидентство іншої країни,
але не знявся з обліку в Україні та продовжує платити Єдиний податок.
Податкова у разі перевірки (навіть через запити банків чи автоматичний обмін CRS/OECD)
встановлює, що особа не є резидентом України — і ретроспективно визнає її такою, що втратила право на спрощену систему.
Як наслідок — за відповідний період особу переводять на загальну систему оподаткування (згідно з п. 298.2.3 ПКУ), та:
- донараховують 18% ПДФО від отриманого доходу;
- додають 1,5% військового збору;
- нараховують 22% ЄСВ від бази, не меншої за мінімальну зарплату.
Приклад:
ФОП Іваненко А.В. виїхав до Канади у березні 2023 року, отримав податкове резидентство там, але продовжував декларувати доходи в Україні за ставкою ЄП 5%. У 2024 році податкова через обмін інформацією з CRA (податковою службою Канади) встановила, що Іваненко не є резидентом України з квітня 2023. У результаті:
- його виключено з реєстру платників ЄП заднім числом;
- перераховано всі доходи за період нерезидентства за ставкою ПДФО 18% + 1,5%;
- нараховано штрафи та пеню за порушення податкового режиму.
У листі № 3502/6/99-00-04-03-03-15/ІПК від 03.09.2021 ДПС прямо зазначає: у разі втрати податкового резидентства ФОП зобов’язаний припинити діяльність на спрощеній системі або буде переведений на загальну зі всіма фінансовими наслідками.
ФОП, який став податковим нерезидентом, але не вийшов з Єдиного податку, ризикує донарахуванням податків і штрафами. Єдиний безпечний шлях — офіційно припинити ФОП або змінити систему оподаткування вчасно.