Верховний Суд у постанові від 26.06.2024 у справі №280/3826/19 проаналізував порядок призначення додаткових перевірок згідно з підпунктом 78.1.5 ПКУ. Згідно з нормою, повторна перевірка може проводитися лише у відповідь на скаргу платника, яка містить нові обставини, не досліджені під час первинної перевірки.
Суд наголосив: така перевірка не є самостійною, а виконує функцію уточнення та перегляду лише тих питань, що стали предметом заперечень. Вона тісно пов’язана з первинною перевіркою, тому її правомірність напряму залежить від законності первинного наказу.
У розглянутій справі суд встановив, що наказ на первинну перевірку був скасований як незаконний. Як наслідок, усі дії, пов’язані з нею, втратили правове підґрунтя. Отже, повторна перевірка, яка ґрунтується на скасованій перевірці, теж є неправомірною, оскільки не може існувати окремо від первинної.
Суд наголосив: така перевірка не є самостійною, а виконує функцію уточнення та перегляду лише тих питань, що стали предметом заперечень. Вона тісно пов’язана з первинною перевіркою, тому її правомірність напряму залежить від законності первинного наказу.
У розглянутій справі суд встановив, що наказ на первинну перевірку був скасований як незаконний. Як наслідок, усі дії, пов’язані з нею, втратили правове підґрунтя. Отже, повторна перевірка, яка ґрунтується на скасованій перевірці, теж є неправомірною, оскільки не може існувати окремо від первинної.
Висновок:
Повторна податкова перевірка, яка є похідною від первинної, визнається недійсною, якщо скасовано наказ на первинну перевірку. Без законної первинної основи не може існувати й похідна дія.
Повторна податкова перевірка, яка є похідною від первинної, визнається недійсною, якщо скасовано наказ на первинну перевірку. Без законної первинної основи не може існувати й похідна дія.